Es herbstet schon... Top-10

Der Herbst ist da. Fast alle posten im Feed in Facebook  ihre Top-10, den Herbst zu mögen. Ich habe vielleicht nicht so viele, trotzdem tue ich es! Also, meine Top-10:

1. Frische, klare, reine Luft. Einatmen Sie das wunderbarste Parfum von Beschaulichkeit, Ruhe und Zufriedenheit!

2. Sterne. Der Herbsthimmel ist am tiefsten, es scheint als man den Herrgott sehen könne.

3. Schale. Wann kann man aber so schick und ungezwungen warme Schale tragen? 

4. Eleganz. Den ganzen Sommer warte ich darauf, schon wieder mich echt elegant zu kleiden. Hitze und Eleganz sind zu oft nicht zu mischen.

5. Suppen. Was ist nur besser als warme Suppe am Ende des Tages? Hühnersuppe, Kürbissuppe, Borstsch und mehrere.

6. Gemütliche Abende. Oh, wie gesehnt! Zusammen mit meinem Geliebten einen neuen Film, oder Fußball (egal, eigentlich was) anzuschauen, unter Wolldecke, mit Tee und Kekse. Und er ist streng dafür. 

7. Kuscheln. Warum umarmen wir unsere  Familiemitglieder und Freunde so selten? Die brauchen uns ständig.

8. Kürbisse. Suppen, Kekse, Kuchen, Pfannkuchen.... Mmm, Lecker!

9. Blätter.

10. Es herbstet schon.

das Bild von Goethe-Institut

Ти не вмієш брехати,
поглянь мені в очі -
ти не вмієш брехати.
як зорі у небі, як галактик відсвіти -
ти не вмієш брехати!
 і не вмієш радіти
як листя розмокле на осіннім асфальті
ти не вмієш брехати
але хочеш навчитись
ти не вмієш брехати!
наче полум'я зблиски, як пожежі відсвіти
ти не вмієш брехати
і не вмієш радіти
наче дюни Сахари, наче кактусів квіти
ти не вмієш брехати
і не вмієш радіти
Ти не вмієш брехати!
Я не хочу так жити....
Поглянь мені в очі -
ти не хочеш брехати
Ти не вмієш любити

 Ми всі маємо досвід спілкування з ними

Є люди – чорні вири,

Добрі  енерго-вампіри,

Із посмішкою дивляться в очі

І всі такі прехороші,

Та тільки сила душевна й надія

Зникають, ніби ти без коріння.

Є вони – чорні діри,

В них все зникає без міри:

Натхнення, щастя і радість,

Все валиться з рук, за що не взялась би.

Такі вони, чорні люди

І всі вони наче усюди,

Добрі, як злі людоїди

Перемогти  кілком їх не вийде,

Не бояться води святої

І не попеліють на сонці.

Так жаль що я не художник..

Не художник і не музикант,

Й світанку прекрасні барви і звуки

Інакше не можу я передать.

Не напишу малинове небо,

І сонця промені золоті,

Й пронизані ними хмарки,

Яскраво-безмежну глибочінь

І легесеньку пару дихання землі,

Що серпанком здіймається вгору.

Діамантові зблиски роси на траві,

Коли день починається знову.

Щебет вранішніх солов'їв,

Співи води у кранах

І останній подих теплих снів ,

Коли в місто приходить ранок….